«Мені погано з ним, але без нього ще гірше». Це речення точно описує стан, який психологи називають любовною залежністю. Такі стосунки не дають радості, а лише виснажують: постійний дискомфорт, сум, ревнощі, страх втрати. Людина розуміє, що їй боляче, але не може розірвати цей зв’язок. Чому так відбувається і як вийти з цього замкненого кола, пояснюють фахівці.

Що таке любовна залежність і як вона проявляється

Читаючи «Анну Кареніну», легко повірити, що справжнє кохання нерозривно пов’язане зі стражданням, жертовністю та болем. Однак Лев Толстой, сам того не бажаючи, змалював не ідеал почуттів, а прояви психологічної патології — любовної адикції. Це стан болісного підпорядкування іншій людині, коли залежний прагне безроздільно володіти об’єктом своєї пристрасті.

{{6a8b61b63bbe1}}

Кінематограф і література часто романтизують таку поведінку, видаючи її за пристрасне кохання. Медійний психолог Михайло Лабковський порівнює любовну залежність із наркоманією: негативні емоції, які людина переживає у цих стосунках, стають для неї своєрідним наркотиком. Вона звикає до емоційних гойдалок і вже не уявляє життя без них.

Психотерапевтка Світлана Вохмяніна називає однією з головних ознак ідеалізацію партнера та надмірну зануреність у нього. Психолог Михайло Камелев додає: навіть коротка розлука з об’єктом пристрасті викликає у залежної людини сильний дискомфорт.

Ознаки любовної залежності

Розпізнати адикцію можна за такими проявами:

• часті спроби повернутися до стосунків, які завдавали болю;
• нездатність довго зберігати здорові стосунки;
• потяг до емоційно недоступних людей (одружених, закритих, надмірно жорстких);
• залежність настрою та самооцінки від думки партнера;
• бажання безроздільно володіти людиною та її увагою;
• відмова від власного життя: інтересів, досягнень, роботи, друзів і сім’ї заради іншої людини;
• страх бути покинутим, який переростає у готовність пробачити все;
• прагнення догодити партнеру за будь-яку ціну, навіть на шкоду собі;
• розмивання особистих кордонів;
• одержимість ідеєю вічного кохання та ігнорування пропозицій розійтися;
• нездатність до самореалізації та самостійних рішень;
• ревнощі, підозрілість, невпевненість у почуттях партнера;
• спроби маніпулювати через секс;
• фізіологічна потреба у постійних емоційних струсах.

Для сторонніх такі стосунки можуть виглядати звичайними, але насправді вони руйнівно впливають і на залежну людину, і на її партнера.

Чим небезпечна любовна залежність

Любовна адикція повністю змінює особистість. Людина втрачає силу волі, власні бажання та соціальні зв’язки. Поступово вона відмовляється від сім’ї, друзів, роботи — усе життя звужується до одного об’єкта пристрасті.

{{6a8b61b63bbfa}}

На тлі залежності можуть з’являтися легке нездужання, загострення хронічних хвороб, загальне погіршення стану організму. Часто це має психосоматичну природу: підсвідомо залежна людина хоче, щоб про неї піклувалися, тому тіло «просить» хвороби.

Страждає і психічне здоров’я. Адикція призводить до емоційного виснаження, тривожності, нав’язливих станів і депресії. Людина перестає бути собою, живе лише чужим життям і чужими настроями.

Як позбутися любовної залежності

Коріння любовної залежності — у дитячих психотравмах, заниженій самооцінці та інших психологічних проблемах. Авторка книги «Коли кохання надто багато» Валентина Москаленко пояснює: на такому ґрунті людина не здатна побудувати здорові стосунки, тому й розвивається адикція. Найчастіше самостійно впоратися неможливо — потрібна допомога психолога чи психотерапевта.

{{6a8b61b63bc0f}}

Фахівець допоможе визначити причини залежності, опрацювати травми та поступово відновити здорове ставлення до себе й інших. Але є й конкретні кроки, які можна робити самостійно або паралельно з терапією.

Кроки до звільнення

• відновити душевне здоров’я, позбувшись старих комплексів і психологічних проблем;
• поділитися переживаннями з близькими людьми;
• приділяти більше часу хобі та розширенню кругозору;
• перестати контролювати об’єкт пристрасті;
• проводити більше часу з сім’єю та друзями;
• почати піклуватися про себе: здорове харчування, спорт, повноцінний сон;
• розібратися у природі своїх почуттів і «деромантизувати» кохання;
• будувати самостійні плани на майбутнє;
• утриматися від нових стосунків на певний час.

Не варто шукати нове кохання одразу після завершення залежних стосунків. Візьміть паузу, щоб розібратися у своїх емоціях і не перенести старі патерни в нові стосунки.

Практикуюча психологиня Вероніка Степанова радить також замісну терапію: знайти заняття, яке заповнить душевну порожнечу після розриву. Це може бути творчість, волонтерство, навчання, спорт або будь-яка діяльність, що дає відчуття сенсу та задоволення.

Коли звертатися по допомогу

Якщо ви впізнали себе в описаних ознаках, не зволікайте. Любовна залежність — це не «сильне кохання», а патологічний стан, який руйнує особистість, здоров’я та стосунки з близькими. Психотерапія допоможе знайти вихід і повернути собі життя.