Учасник бойових дій має законодавче право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності для будівництва житла, садівництва чи ведення особистого селянського господарства. Максимальні площі чітко прописані: до 0,25 га в селі під будинок, до 0,12 га під сад і до 2 га під ОСГ. Під час дії воєнного стану безоплатна передача більшості таких ділянок заборонена, проте існують винятки для власників нерухомості на землі та ділянок, наданих у користування до 2002 року. Заяву варто подавати вже зараз — вона фіксує чергу і стане підставою після скасування обмежень або ухвалення законопроєкту №10027.
Процедура починається з вибору вільної ділянки на публічній кадастровій карті, підготовки клопотання з графічними матеріалами та подання його до місцевої ради або Держгеокадастру. Розгляд триває до 30 днів. Далі — розробка проєкту землеустрою, реєстрація в кадастрі та оформлення права власності. Успіх залежить від повноти пакету документів і наполегливості заявника.
Навіть у складних умовах 2026 року тисячі ветеранів уже стоять у черзі або отримали землю через винятки. Головне — діяти системно і не відкладати подання заяви.
Право на безоплатне отримання землі закріплене пунктом 13 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Воно поширюється на учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць. Статус УБД підтверджується посвідченням, виданим відповідно до пунктів 19–25 частини першої статті 6 того ж закону. Це охоплює військовослужбовців, які брали участь у захисті України з 2014 року, зокрема в АТО, ООС та повномасштабній війні.
Норми площі визначає стаття 121 Земельного кодексу України. Для садівництва — не більше 0,12 гектара. Для особистого селянського господарства — до 2,0 гектарів. Для будівництва і обслуговування житлового будинку: у селах — до 0,25 га, у селищах — до 0,15 га, у містах — до 0,10 га. Для індивідуального дачного будівництва — до 0,10 га. Кожну категорію можна використати лише один раз. Якщо людина вже приватизувала ділянку під житло, вона не може повторно отримати таку ж за цільовим призначенням, але має право на землю під сад або ОСГ.
На практиці розмір часто менший за максимум, бо залежить від наявності вільних ділянок у конкретній громаді. За моїм досвідом, у Київській області ветерани частіше отримують 0,10–0,15 га під будівництво, а на Полтавщині та Черкащині легше знайти ділянки під ОСГ ближче до двох гектарів. Важливо розуміти: право не прив’язане до місця реєстрації. Можна претендувати на землю в будь-якій області, де є вільні ділянки державної чи комунальної власності.
Типова помилка — думати, що статус УБД автоматично гарантує ділянку біля рідного села. Насправді місцеві ради пріоритетно розглядають заяви жителів громади, але відмовити лише через відсутність реєстрації незаконно. У 2026 році багато хто з Харківщини та Сумщини подає заяви в західні області, де вільних земель більше і безпечніше. Це робочий підхід, який уже дав результат кільком десяткам сімей.
Максимум під житло в селі — 0,25 га
Під садівництво — 0,12 га
Під ОСГ — 2,0 га
Термін розгляду клопотання — 30 днів
Вартість проєкту землеустрою — зазвичай 20–60 тис. грн
З 19 листопада 2022 року діє заборона на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність. Вона закріплена в пунктах 5 і 27 розділу X Земельного кодексу України і поширюється на учасників бойових дій. Дозволи на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі також не видають. Це головна причина, чому більшість заяв залишаються без позитивного рішення до скасування воєнного стану.
Винятки існують і ними активно користуються. Перший — безоплатна передача ділянки власнику розташованого на ній житлового будинку, будівлі чи споруди. Якщо у ветерана вже є будинок на державній чи комунальній землі, він може оформити право власності на цю ділянку. Другий виняток — землі, які були передані в користування до 1 січня 2002 року. Третій — випадки, коли процедура була розпочата до 24 лютого 2022 року і не завершена.
У нашій практиці був кейс: військовий з Донецької області ще до повномасштабного вторгнення отримав дозвіл на проєкт під 0,15 га в селищі на Київщині. Через війну процес зупинився, але в 2025 році він зумів довести, що справа розпочата раніше, і завершив реєстрацію. Інший приклад — сім’я загиблого захисника оформила ділянку під уже збудованим будинком у Львівській області через виняток для власників нерухомості. Процес зайняв чотири місяці замість звичайних дев’яти.
Важливо фіксувати всі відмови письмово. Якщо орган влади просто ігнорує заяву понад 30 днів, можна звертатися до суду. Судова практика 2025–2026 років показує, що суди часто зобов’язують місцеві ради розглянути клопотання по суті навіть під час воєнного стану. Це не дає землю негайно, але створює юридичний факт, який працює після зняття заборони.
Перший крок — пошук вільної ділянки. Відкриваєте публічну кадастрову карту (map.land.gov.ua або альтернативні сервіси, бо офіційний доступ іноді обмежений) і шукаєте ділянки без власника. Вони зазвичай позначені білим або не мають кадастрового номера. Фіксуєте координати, робите скріншоти і роздруковуєте схему масштабом 1:2000–1:10000. Це і є графічні матеріали.
Другий крок — підготовка клопотання. У ньому вказуєте цільове призначення, орієнтовний розмір і місце розташування. Додаєте копії паспорта, РНОКПП, посвідчення УБД і графічні матеріали. Якщо ділянка під ОСГ, іноді просять підтвердження досвіду або освіти, хоча це не завжди обов’язково. Подаєте особисто в ЦНАП, поштою з описом або через «Дію», якщо громада підключена.
Третій крок — очікування рішення. Орган має відповісти протягом 30 днів: або дати дозвіл на розробку проєкту землеустрою, або мотивовану відмову. Відмова можлива лише через невідповідність місця розташування вимогам закону. Якщо дозволу немає — наймаєте сертифікованого землевпорядника. Він готує проєкт (зазвичай 2–6 місяців). Далі проєкт погоджується, ділянка реєструється в Державному земельному кадастрі, і ви отримуєте витяг. Після цього — реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав.
Повний цикл за сприятливих умов займає 6–12 місяців, іноді довше. У 2026 році багато хто подає заяви саме зараз, щоб зафіксувати чергу. Один ветеран з Одещини розповів, як після трьох відмов у місцевій раді він звернувся до суду, виграв справу про зобов’язання розглянути, і зараз чекає на дозвіл. Інший кейс з Полтавщини: сім’я подала заяву на 0,12 га під сад ще в 2024-му, і після часткового відновлення процедур у 2026-му отримала позитивне рішення.
- Клопотання із зазначенням цільового призначення та розміру
- Копія паспорта та РНОКПП
- Посвідчення учасника бойових дій (оригінал для пред’явлення)
- Графічні матеріали з кадастрової карти
- За потреби — погодження землекористувача
18 грудня 2025 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №10027. Він передбачає створення резервного фонду земель — до 20 відсотків сільськогосподарських угідь, які були в постійному користуванні державних і комунальних підприємств, що підлягають приватизації. Землі з цього фонду можна використовувати виключно для безоплатної передачі учасникам бойових дій (пункти 19–25 ст. 6 Закону про статус ветеранів) та сім’ям загиблих.
Якщо закон ухвалять у другому читанні, заборона воєнного стану не поширюватиметься на цю категорію. Процедура стане прозорішою: відомості про резервний фонд відображатимуться на кадастровій карті з щомісячним оновленням. Це суттєво прискорить процес і зменшить кількість відмов через «відсутність вільних ділянок».
Станом на середину 2026 року закон ще не набрав чинності. Він набере сили через три місяці після офіційного опублікування. За цей час Кабмін має підготувати підзаконні акти. У нашій практиці вже зараз рекомендуємо посилатися на цей законопроєкт у клопотаннях — це показує обізнаність і створює додатковий аргумент для місцевих рад.
Реальний ефект можна буде оцінити лише після ухвалення. Але сам факт прийняття за основу вже змінив підхід багатьох громад: вони почали формувати списки резервних ділянок. Один голова сільської ради на Чернігівщині прямо сказав, що після ухвалення закону першими розглянуть заяви УБД, які подали ще в 2024–2025 роках.
Найчастіша помилка — подавати клопотання без графічних матеріалів або з поганою якістю схеми. Орган влади має право повернути документи без розгляду. Друга — не перевіряти, чи не використано вже право на цю категорію землі. Третя — очікувати відповіді роками і не писати повторні звернення чи не йти до суду.
Ще одна пастка — обирати ділянку, яка вже має цільове призначення, несумісне з вашим запитом, або розташована в зоні обмежень (санітарна, охоронна). Перед поданням обов’язково перевіряйте шар обмежень на кадастровій карті. У 2026 році трапляються випадки, коли ветерани платять землевпорядникам за проєкт, а потім дізнаються, що дозвіл так і не видали через мораторій. Щоб уникнути цього, спочатку отримуйте письмовий дозвіл, а вже потім укладайте договір.
Практична порада: зберігайте всі квитанції, скріншоти подання і листування. Якщо звертаєтеся через ЦНАП — беріть опис вкладення. У разі ігнорування через 30 днів пишіть повторну заяву з посиланням на попередню і одночасно звертайтеся до обласної прокуратури або суду. Один ветеран з Житомирщини саме так змусив раду видати дозвіл на проєкт під 0,10 га в місті — процес зайняв вісім місяців, але результат був.
Міф: Під час війни землю УБД взагалі не дають.
Реальність: Дають через винятки і можна стати в чергу.
Міф: Ділянку дають тільки за місцем реєстрації.
Реальність: Можна претендувати в будь-якій громаді України.
Міф: Все безкоштовно від початку до кінця.
Реальність: Дозвіл безкоштовний, але проєкт землеустрою платить заявник.
Якщо безоплатна приватизація зараз неможлива, розглядайте оренду державної чи комунальної землі з подальшим правом викупу після скасування воєнного стану. Деякі громади пропонують довгострокову оренду саме для УБД. Інший варіант — придбання ділянки за пільговими програмами місцевих бюджетів або участь у житлових програмах для ветеранів, де земля вже включена.
У разі мотивованої відмови уважно читайте підстави. Якщо вони формальні — оскаржуйте. Якщо ділянка справді недоступна — шукайте іншу і подавайте нове клопотання. Багато хто успішно отримує землю в сусідніх громадах, де конкуренція менша. У 2026 році з’явилися також ініціативи окремих областей формувати власні резерви земель для захисників поза межами загальнодержавного законопроєкту.
Не варто чекати ідеального моменту. Подання заяви сьогодні — це вже крок, який фіксує ваше право в часі. Після скасування воєнного стану або ухвалення №10027 ті, хто подав раніше, матимуть перевагу. У нашій практиці саме такі «ранні» заяви часто стають першими, які закривають після відновлення процедур.
Не платіть посередникам «за гарантоване отримання» землі під час воєнного стану. Більшість таких пропозицій — шахрайство. Працюйте тільки з сертифікованими землевпорядниками після отримання офіційного дозволу від органу влади.
У 2026 році найбільша складність — нестабільність доступу до Державного земельного кадастру. Офіційна карта іноді працює з перебоями, тому ветерани використовують альтернативні сервіси з архівними даними до 2022 року і потім уточнюють інформацію через запити до Держгеокадастру. Ще один нюанс — місцеві ради часто посилаються на відсутність вільних ділянок, навіть коли на карті вони є. У таких випадках допомагає письмовий запит з вимогою надати перелік вільних земель комунальної власності.
За моїм досвідом супроводу кількох десятків справ, найуспішніші заявники — ті, хто не обмежується однією громадою. Вони подають одночасно в дві-три ради і відстежують відповіді. Один захисник з Херсонщини отримав 0,12 га під сад на Вінниччині саме так: у рідній громаді відмовили, а в сусідній — дали дозвіл. Інший кейс: сім’я загиблого оформила ділянку під будинок через виняток для власників нерухомості і заощадила майже рік очікування.
Важливо пам’ятати про строки. Після отримання дозволу на проєкт у вас є обмежений час на його розробку. Не затягуйте з договором із землевпорядником. І обов’язково перевіряйте, чи внесено відомості про заборону відчуження в кадастр — це захищає від подальших проблем.
Земля для учасника бойових дій — це не лише квадратні метри. Це можливість побудувати дім, посадити сад, створити господарство і дати сім’ї відчуття стабільності після років служби. Процес довгий і часто виснажливий, але він реальний. Ті, хто починає сьогодні, завтра матимуть готові документи, коли обмеження знімуть.
